ТОВ «АГРО ЕКСПЕРТ»
Ексклюзивний імпортер Вітазиму в Україні

Через глобальні зміни клімату на планеті впродовж останніх років українське та світове сільське господарство, особливо галузь рослинництва, зазнає чималих збитків, пов’язаних зі зниженням виробництва продукції. Унаслідок впливу екстремальних погодних умов у найближчі десятиліття очікують ще більшого посилення нестабільності виробництва продукції рослинництва.

Одна ціна – різний склад

Нині актуальним напрямом у технології вирощування сільськогосподарських культур є застосування регуляторів росту рослин. З огляду на дорожнечу мінеральних та органічних добрив (яких до того ж замало) застосування регуляторів росту і мікродобрив приваблює простотою та дешевизною. На ринку з’явилася величезна кількість препаратів від багатьох виробників, які пропонують власну модель підвищення врожайності та якості продукції.

Цікаво, що вартість застосування 90% пропонованих регуляторів росту є майже однаковою – близько 100–150 грн/га. Але логічно припустити, що склад, отже, і вартість різних препаратів мають істотно відрізнятися!

У науково-дослідних установах України щороку випробовують велику кількість регуляторів росту та їх багатокомпонентних сумішок. Вивчають вплив цих речовин на процеси росту, розвитку, формування врожайності та якості вирощуваної продукції. За вихідними даними тих самих установ, більшість із випробовуваних препаратів не справляє стабільного позитивного ефекту на процеси онтогенезу рослин. Окремі з них замість стимулювальної дії пригнічують рослини. Більшість із препаратів, що випробовують, неможливо ідентифікувати за вмістом тих чи інших речовин, що входять до їхнього складу.

Утім, окремі препарати дійсно заслуговують на широке впровадження, оскільки забезпечують стабільний позитивний ефект, підвищуючи показники продуктивності сільгоспкультур. Як правило, високу агрономічну ефективність мають регулятори росту, що містять природний набір життєво необхідних для рослин компонентів.

П’ять фітогормонів для здоров’я рослин

Відомо, що для підтримки сталості внутрішнього середовища, оптимізації перебігу фізіологічних процесів і різноманітних функцій рослини потребують спеціальних природних речовин – фітогормонів. Рослини самі їх продукують, регулюють їхню концентрацію та активність відповідно до стану довкілля.

Але на сьогодні ще не існує повної і достовірної класифікації фітогормонів. Сучасна наука наводила лише п’ять фітогормонів, що їх виокремлювали на основі впливу на гормональний статус рослини: ауксини, гібереліни, цитокініни, абсцизову кислоту й етилен.
Отже, ауксини за своєю хімічною приро дою є похідними індолу. Вони відіграють у житті рослин велику роль, впливаючи на процеси обміну речовин, від яких залежать їхні ріст і розвиток. Ауксини накопичуються в частинах рослин, що ростуть, і сприяють надходженню до них поживних речовин та води.

Гібереліни за хімічною природою є дітерпеновими поліциклічними кислотами – різновидом карбонових. Вони стимулюють ріст і розвиток рослин, сприяють проростанню насіння.

Цитокініни – це група фітогормонів, похідних пурину. Беруть участь у багатьох фізіологічних процесах у рослинах, регулюють ділення клітин, морфогенез пагона і кореня,дозрівання хлоропластів, лінійний ріст клітини, утворення додаткових бруньок і старіння. Співвідношення ауксинів та цитокінінів є ключовим чинником поділу клітин і диференціювання тканин рослини.

Абсцизова кислота – інгібітор росту рослин – за своєю природою є терпеноїдом. Це рослинний гормон, що індукує період спокою у бруньках і підтримує його в насінні. Може чинити вплив на геотропізм коріння, замикання продихів і низку інших процесів.

Етилен (2-хлоретилфосфонова кислота) – фітогормон, що спричинює старіння клітин, тканин та органів, гальмує поділ клітин.

Брасинолід – новий фітогормон

Останніми роками дедалі більше маємо відомостей про те, що існує і шостий фітогормон – брасинолід.

Брасинолід 1979 року відкрила група співробітників Міністерства сільського господарства США, виділивши його з пилку ріпаку, зібраного бджолами. Із 40 кг пилку отримали лише 4 мг кристалічної речовини стероїдної природи, яку назвали брасинолідом – ця назва походить від латинської назви роду капустяних – Brassica, до якого належить ріпак.

Хімічна формула брасиноліду – С28Н48О6, а структурна має такий вигляд:

brasinolid 2013 02

За окремими ознаками брасинолід дуже близький до ендизону – гормону линьки комах.

Стресовий адаптоген і прискорювач росту

До останнього часу брасиностероїди були єдиними відомими гормонами рослин стероїдної природи. З огляду на те, що у тваринному світі стероїди відіграють величезну роль у процесах гормональної регуляції, дані про брасиноліди становлять великий інтерес для всієї галузі рослинництва.

У багатьох країнах світу – Японії, США, Канаді, Китаї, Німеччині та інших – препарати на основі брасиноліду знайшли широке застосування в технологіях вирощування сільськогосподарських культур. Але для українського аграрія ця група препаратів залишається практично не відомою. На сьогодні вітчизняна аграрна наука майже не володіє результатами досліджень щодо застосування брасиноліду в технологіях вирощування сільгоспкультур.

На сьогодні процеси біосинтезу і транспортування брасиностероїдів вивчені дуже мало. Відомо, що фізіологічна дія брасиноліду подібна до дії інших фітогормонів. Він підтримує в нормі імунну систему рослин, особливо у стресових ситуаціях, зокрема за перепадів температури, згубної дії посух, затоплень, ґрунтового засолення і впливу інших біо- та абіотичних чинників. Тобто, брасинолід є стресовим адаптогеном і головним серед фітогормонів прискорювального типу: стимулює ріст і розвиток рослин, гальмує надмірне утворення абсцизової кислоти й етилену, але водночас може справляти інгібувальний вплив, коли будь-який фактор спричинює надмірний ріст рослини.

Брасинолід міститься у кожній рослині, але у надзвичайно малій кількості. Підвищена його концентрація спостерігається у молодих тканинах рослин та пилкових зернах. Утім, за сучасних екологічних умов брасиноліду в рослинних організмах часто бракує для підтримки імунітету і нормального розвитку рослини протягом вегетації.

Оптимальна норма застосування

Із зарубіжних джерел відомо, що брасиноліди як регулятори росту сприяють підвищенню врожайності сільгоспкультур. Найефективнішою є норма внесення брасиноліду від 10 до 30 мг/га, води при цьому потрібно 200–300 л/га. Вибір оптимальної концентрації робочого розчину препарату і строків обробки рослин є вирішальним фактором для досягнення позитивного впливу на рослини. За дотримання цих умов зростає урожайність більшості сільськогосподарських культур. За даними білоруських дослідників, брасинолід у широкому інтервалі доз внесення (від 1 до 50 мг/га) змінює кількісний і якісний склад цитокінінів у листі ячменю й таким чином підвищує стійкість рослин до стресових умов. Азійські та російські вчені застосовували передпосівну обробку насіння пшениці та ячменю розчином брасиноліду, в результаті підвищувалася водоутримувальна здатність листя в умовах водного дефіциту, що зрештою сприяло зростанню врожайності. Передпосівна обробка брасинолідом насіння рису та ярої пшениці (100 мл/т) сприяла підвищенню стійкості рослин до холоду. В умовах засолення ґрунту передпосівна обробка насіння ячменю брасинолідом підвищувала схожість і ослаблювала вплив солей на ріст проростків. Також на 10–25% зростала врожайність гречки після передпосівної обробки насіння брасинолідом завдяки зростанню маси 1000 насінин. У разі обприскування посівів озимої пшениці розчином брасиноліду в дозі 10 мг/га у фазі цвітіння одержали прибавку зерна на 33,5% порівняно з контролем завдяки підвищенню продуктивного кущення та збільшенню маси 1000 зернин. Високою була ефективність застосування брасиноліду в технології вирощування цукрових буряків. У разі інкрустації насіння брасинолід стимулював ріст і розвиток рослин, особливо на початкових стадіях, і збільшував накопичення цукру на 1,5–4%. Обприскування посівів цукрових буряків розчином брасиноліду за 20 і 10 днів до збирання підвищувало врожайність і цукристість коренеплодів завдяки покращенню фотосинтезу.

Дослідження в Україні

Одним із перших розробляти технології вирощування сільгоспкультур із застосуванням брасиноліду на території України почав Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН. У 2013 році розпочали дослід з вивчення впливу штучного застосування брасиноліду шляхом обприскування посівів на урожайність сої та її структуру залежно від фону мінерального живлення. Дослід заклали в короткоротаційній сівозміні лабораторії рослинництва і сортовивчення після попередника ячмінь методом розщеплених ділянок у триразовій повторності. Ґрунт дослідного поля – чорнозем типовий середньо-гумусний. Після збирання попередника провели лущення стерні дисковими знаряддями, опісля полицевий основний обробіток ґрунту на глибину 22–24 см. Навесні виконали вирівнювання поля і дві суцільні культивації задля знищення бур’янів. Сіяли у другій декаді травня. Об’єктом досліджень був середньостиглий сорт сої Романтика. Вивчали два варіанти застосування брасиноліду: 1 контроль, без застосування. 2 дворазове обприскування посівів водним розчином брасиноліду (30 мл на 300 л води на 1 га посівів): перше – у фазі бутонізації – початку цвітіння, друге – у фазі утворення бобів. Дослідження проводили на двох фонах живлення: 1 без добрив; 2 післядія основного (під ячмінь) внесення N30P30K30. Облік і спостереження проводили згідно зі встановленими методиками. Решта технологічних прийомів є загальноприйнятими для східної частини Лісостепу України.

Погодні умови

Весна 2013 р. була доволі теплою і сухою. Кількість опадів у квітні становила лише 6,9 мм, що на 81% менше від норми. У травні кількість опадів наближалася до багаторічної нор ми – 44,8 мм. Середньодобова температура перевищувала норму у квітні на 2,3 °С (11,9° проти 9,6°), у травні – на 4,9 °С (21,0° проти 16,1°). Улітку середньодобова температура повітря також перевищувала норму: у червні на 2,1 °С, в липні – на 1,2 °С, у серпні – на 1,1 °С. Кількість опадів у червні була меншою за норму на 15,0 мм, або на 24%, у липні – на 51,4 мм, або на 72%. Лише в серпні кількість опадів перевищила норму на 62,1 мм (на 132%). Загалом весняно-літній (квітень – липень) період можна охарактеризувати як недостатньо зволожений та надмірно теплий. Кількість опадів була менше за норму на 117,3 мм, або на 55%, а середньодобова температура повітря – вище на 2,8 °С.

Результати досліджень

У ході досліджень було виявлено істотний вплив фітогормону брасинолід на врожайність зерна сої. Так, на контролі без добрив урожайність становила 2,65 т/га, а на фоні післядії мінерального удобрення (N30P30K30) – 2,77 т/га. У разі застосування подвійного обприскування брасинолідом урожайність на фоні без добрив зросла на 0,40 т/га (на 15,1%) і становила 3,05 т/га, а за післядії N30P30K30 – на 0,83 т/га, або на 30,0%, і становила 3,60 т/га. Отже, в середньому за фонами живлення прибавка врожайності сої від застосування двох обприскувань брасинолідом становила 0,62 т/га (22,7%) порівняно з контролем (табл. 1).

brasinolid 2013 02 tab1

 

Здатність брасиноліду поряд із функціями регуляторів росту захищати рослини від хвороб, екологічна безпечність, а також сприятливі токсикологічні дані передбачають великі перспективи його практичного застосування в рослинництві.

 

Вплив на врожайність та масу зерна

Формування врожайності зерна сої за різних варіантів вирощування однаково залежала як від густоти стеблостою, так і від маси зерна з кожної рослини. У результаті досліджень відзначено важливу роль фітогормону брасиноліду у збереженні густоти рослин. Так, у варіанті без його застосування на фоні післядії мінеральних добрив густота рослин знижувалась на 3,8% (або на 26 тис. шт./га) по рівняно з фоном без добрив. Натомість за подвійного обприскування посівів брасинолідом густота рослин сої зростала на 6,4% (або на 47 тис. шт./га) на удобреному фоні порівняно з неудобреним. При цьому густота рослин сої за обприскування брасинолідом підвищувалась на обох фонах живлення, але найбільше – на фоні післядії N30P30K30 і становила порівняно з контролем 16,9%, або 113 тис. шт./га, тоді як на фоні без добрив густота рослин зростала на 5,8%, або 40 тис. шт./га (табл. 2).

brasinolid 2013 02 tab2

 

Формування маси зерна на одній рослині однаково залежало як від фону мінерального живлення, так і від застосування брасиноліду. На фоні без добрив обприскування брасинолідом забезпечило масу зерна на одній рослині 4,2 г, при цьому порівняно з контролем маса зростала на 0,3 г, або на 8,9%. На фоні післядії N30P30K30 маса зерна на одній рослині становила 5,3 г, прибавка порівняно з контролем була набагато більшою, ніж на фоні без добрив, і становила 1,1 г, або 27,2%. Такі самі прибавки одержали відповідно на контролі та за обприскування брасинолідом на фоні післядії мінеральних добрив порівняно з фоном без добрив (табл. 3).

brasinolid 2013 02 tab3 

У результаті досліджень не виявили істотної залежності між формуванням маси 1000 зерен і застосуванням фітогормону, коливання показників було в межах похибки досліду. Відзначено зниження маси 1000 зерен сої на удобреному фоні порівняно з неудобреним. Так, у варіанті без застосування брасиноліду (контроль) на фоні післядії мінеральних добрив маса 1000 зерен дорівнювала 148 г, при цьому зниження цього показника порівняно з фоном без добрив становило 6 г, або 3,9% (табл. 4).

brasinolid 2013 02 tab4

 

Формування ваги зерна на одній рослині було зумовлене, насамперед, кількістю зерен на кожній рослині. На фонах без добрив та за післядії мінерального удобрення N30P30K30 застосування брасиноліду забезпечило збільшення кількості зерен на одній рослині відповідно на 2 шт. (8,0%) та 8 шт. (28,6%) порівняно з контролем. Кількість зернин зростала також на удобреному фоні порівняно з неудобреним. Так, на контролі (без брасиноліду) та у варіанті із застосуванням фітогормону на фоні післядії мінеральних добрив кількість зерен збільшувалась відповідно на 3 шт. (12,0%) і 9 шт. (33,3%) порівняно з фоном без добрив (табл. 5).

brasinolid 2013 02 tab5

 

Кількість зерен на одній рослині зумовлювалася як кількістю зерен в одному бобі, так і, більшою мірою, кількістю бобів на рослині. Впливу фону мінерального живлення на показник кількості зерен в одному бобі виявлено не було, але відзначено вплив застосування фітогормону. Так, однаково на фонах без добрив та за післядії N30P30K30 в разі обприскування посівів брасинолідом кількість зерен у бобі зростала на 0,1 шт., або на 5,6%, порівняно з контролем (табл. 6).

brasinolid 2013 02 tab6

Утворення бобів на рослинах сої залежало як від обприскування фітогормоном, так і, більшою мірою, від фону мінерального живлення. На фонах без добрив та за післядії N30P30K30 у варіанті із застосуванням брасиноліду кількість бобів на одній рослині збільшувалася порівняно з контролем відповідно на 1 шт. і 4 шт., або на 7,7% та 25,0%. На контролі та за обприскування брасинолідом на фоні післядії N30P30K30  кількість бобів на одній рослині зростала відповідно на 3 шт. і 6 шт., або на 23,1% та 42,9% порівняно з фоном без добрив (табл.7).

brasinolid 2013 02 tab7

 

Унаслідок проведених нами досліджень встановлено істотний вплив застосування брасиноліду на висоту прикріплення першого бобу. Так, на фонах без добрив та післядії N30P30K30 обприскування посівів брасинолідом забезпечило збільшення висоти прикріплення першого бобу відповідно на 1 см та 2 см, або на 5,6% та 11,1% порівняно з контролем. Істотного впливу фону живлення на цей показник у варіанті без застосування фітогормону виявлено не було, а із застосуванням брасиноліду відзначено збільшення висоти прикріплення першого бобу порівняно з фоном без добрив на 1 см (5,3%) (табл.8).

brasinolid 2013 02 tab8

 

Сергій Авраменко, Микола Цехмейструк, кандидати с.-г. наук, 
Олександр Глубокий, Віктор Шелякін, Рабодан Магомедов,
наукові співробітники, Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН (Україна)

Журнал Agroexpert (2013)
ПРАКТИЧНИЙ ПОСIБНИК АГРАРIЯ

 

Бажаєте зростання врожаю та прибутків?

Замовляйте «ВІТАЗИМ» та отримайте гарний врожай!

kanistra

Для отримання додаткової інформації, вартості, та переваг партнерства, будь ласка заповніть форму.

Будь ласка, введіть Ваше Ім'я
Будь ласка, введіть Ваш номер телефону

Запрошуємо дилерів до співпраці!